Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Гарно пишете. Можна одне зауваження? Постарайтеся уникати "слів-наповнювачів", тобто слів необхідних тільки для збереження розміру у рядку. "Моя надія мов те листя опада," Слово "те" у даному випадку вимагає порівняння (яке?), якого у вас не має (а листопад у третій строфі стоїть надто далеко, на мою думку, щоб зв'язати усе разом). Мені здається, що краще було б сказати: моя надія наче (ніби) листя опада, то тоді в поєднання з виразом "чекаю снігу" рядочок звучав би краще. А Ви як думаєте? Комментарий автора: Дякую! Так дійсно краще... Я врахую Вашу пораду.
Он ждет тебя. - Анатолий Бляшук Почему так часто наш разум преобладает над нашей верой…? Почему наш рационализм преобладает над доверием Богу…? Почему, в воскресенье на прославлении мы исповедуем, что вся наша жизнь в Его руках, а в понедельник снова суетимся, копошась в своих проблемах…? Мы пытаемся что-то решить, подключая к этому все имеющиеся в нашем расположении ресурсы, мы даже иногда молимся, но все равно остается как прежде…. Почему…? Да потому-что Бог начинает работать только там, где Ему нет альтернатив. От них мы можем избавиться двумя способами – это отбросить их по своей воле, или в начале набить себе кучу шишек, чтоб в итоге доказать несостоятельность наших путей и воззвать к Богу. Выбор только за нами.