П'янкий та різкий запах лісу
Ступив у гру з мандрівниками
І ніби зверху їх притиснув
Гілля пахучого руками.
Їх ноги ніжить різнотрав'я,
Лице цілує кущ ліщини,
Та не знаходять рівноправ'я
У злому поштовху людини.
Не бачать ні краси,ні ласки,
Спішать дівчата по чорниці.
Недосипання вдіто маски,
Бо сон украли вечорниці.
Та ягід чорно-сині очі
Рясним віттям схилились долі,
Проснувся враз азарт дівочий
Супроти власної їх волі.
Вуста співали,мліло серце,
А руки швидко працювали;
Ось і останнєє відерце
Під сміх та жарти доривали.
Скрізь віти сонце прогріває
Весь той горбок,де сіли їсти,
А сон на ситих думку має,
Як в тіло втомлене залізти.
Всіх повалила ніги втома;
Хтось так хропів,що аж гуло.
Ще краще ніж у ліжку вдома
Обличчям вверх дівча лягло.
Хватило декілька хвилинок,
Щоб тіло молоде скріпити
Та ще й своїм віттям барвінок
З лицем про щось став говорити.
Враз жах відкрив віконця очі;
На грудях жабеня шкрекоче.
Від її крику як підскочить
Та прямо на лице дівоче.
Їй показалось,-в рот попало
Й з ковтком слюни пішло у тіло.
Вже й чує,-там зашкрекотало
І в животі щось зоболіло.
Відразу крепко затошнило
І всю ту вирвало нудоту.
Пом'якло й поблідніло тіло…
Там мали з нею всі турботу.
---------------------------------------------
Батьки їй вдома роз'ясняли,
Що жаба там не зможе жити,
Цим тільки жару підкидали
Щоб її віру укріпити,
Бо жаби голос вона чує,
Як в животі вона шкрекоче,
Тому і їжею гидує
Та шлунок рве,хоч їсти хоче.
Нудить і рве,як їжу бачить.
За тиждень висохла, як тріска;
Нарід в селі про це судачить:
«З бісами спуталась Лариска»
Її в лікарню положили,
У вену вводять там глюкозу;
Даремно лікар тратить сили,
Щоб з серця витягти занозу.
Подібних явищ лікар бачив
В житті своєму вже немало;
Рентген пройти скоріш назначив,
Сестрі ж сказав,щоб не включала.
До себе визвав Лари маму
Та й розказав секрет спасіння;
Й щоб жабу принесла ту ж саму,
Що дочка чує в привідіннях,
А хворій вісточку приносить,
Рентген й аналіз показав,
Що вона жабу живу носить
Й як далі бути,-розказав.
До нас із Праги лікар їде
І звідти ліки привезе;
Один укол і жаба вийде,
І ми забудемо про все.
Від щастя сльози кришталеві
На нього бризнули з очей.
Так сміло рибка йшла у невід,
Що тягне з пристрасних ночей.
« А ви не вірили й признали,
Що я психічно-хвора є!»
Й життя фонтани вирували.
Надія завжди виграє.
Із лісу «ліки» поступили
Й сестра несе «Апоморфін»,
Як алкашу,укол зробили,
Бо їх на рвоти тягне він.
Як тільки рот прийняв горілку,
Що їй підлили в молоко,
Зронила в таз свою голівку
Від рвот,стогнання і ікот;
Тут лікар незамітно вкинув
У таз зелене жабеня.
Клич перемоги з серця хлинув,
Коли це взріло дівченя,
А апетит такий з'явився,
Щоб з'їла все,що хто давав,
Та тільки лікар відхилився,
В носовичок лице сховав.
* * * *
Як часто люди видумляють
Чого нема і не було,
За правду Божу виставляють
Зневір'я бісове кубло
І щиро вірять полтергейсту,
В тарілки,магію,гіпноз,
Й не чинять сатані протесту,
Коли вершить він свій курйоз.
Серця їх відхилив від Бога
Астрологічний календар,
Та їх нутро крушить тривога,
Що скаже відьма та знахар.
І вірять в що тільки завгодно
Та лиш не Біблії святій,
Зріклися Бога всенародно
В зарозумілості своїй.
О,люди!Біблію вивчайте!
Хай Бог порозуміння дасть.
Бо всі загинете,це знайте,
Коли над вами «Чорна Власть».
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 7449 раз. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проповеди : Во имя Отца и Сына и Святого Духа - Валерий Бартахов Прочитав журнал я не нашёл в нем никаких упоминаний о Духе Святом. На мой вопрос: Вспоминают ли на служениях лютеране о Святом Духе? Ответили, что при начале и окончании богослужений говорят: «Во имя Отца, Сына и Святого Духа». – Фактически знаний и практики о крещении и получении Духа Святого лютеранская церковь не имеет.
Владимир Проворов, когда просит читателей посмотреть на лютеранскую церковь, то пишет во фразе «нашу Церковь», Церковь - с прописной буквы. Прописной буквы достойна только Церковь на небесах. – Ибо Церковь на небесах и тот, кто принял на земле Духа Святого, свободны от тех недостатков, которые брат Владимир раскрывает в своей статье. Нерадивые и не принявшие Духа Святого христиане переполнили церкви на земле: Поэтому лютеранская церковь и другие религии не были весомой преградой для прихода Гитлера (сатаны) в мир. А чтобы не оказался наш дальнейший труд бесполезным, необходимо лично каждому утром и вечером свою земную жизнь вверять: Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Никакой бес, никакой дух и никто не сможет захватить обманом вашу душу и тело, если вы доверитесь Богу или Христу и Духа Святого примете: И нерадивые христиане не смогут скрыть своих действий от тех, кто получит Духа Святого.
И сказал Господь: «Кто-нибудь из вас, имея друга, придет к соседу в полночь и скажет ему: Сосед! дай мне взаймы три хлеба, ибо друг мой с дороги зашел ко мне, и мне нечего предложить ему: А тот изнутри скажет ему в ответ: Не беспокой меня, двери уже заперты, и дети мои со мною на постели; не могу встать и дать тебе. Если, говорю вам, он не встанет и не даст ему по дружбе с ним, то по неотступности его, встав, даст ему, сколько попросит. И Я скажу вам: Просите, и дано будет вам; ищите, и найдете; стучите, и отворят вам. Ибо всякий просящий получает, и ищущий находит, и стучащему отворят. Какой из вас отец, когда сын попросит у него хлеба, подаст ему камень? Или, когда попросит рыбы, подаст ему змею вместо рыбы? Или, если попросит яйца, подаст ему скорпиона? Итак, если вы, будучи злы, можете даяния благие давать детям вашим, тем более Отец Небесный даст Духа Святого просящим у Него» (Лук.11:5-13; Матф.3:11; Мар.1:8; Лук.3:16; Иоан.1:33; Деян.1:5; 11:16; 1Кор.12:13).
